Конкурс "Збережемо першоцвіти"

Вже стало доброю традицією щороку на початку весни проводити обласний конкурс «Збережемо першоцвіти», і цього разу наша школа взяла активну участь у цьому конкурсі. Найкращі роботи відмічені призови місцями:

Кравченко Святослав - ІІ місце, «Ключики від літа» в міському етапі конкурсу в номінації «Сувенір-першоцвіт». Керівник: Махно І.В.

Міжнародний день рідної мови

 21 лютого 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Щороку, 21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.

Для учнів 5-А класу КЗСШ#2 було проведено мовознавчий калейдоскоп

"Квітни, мово, зірницями слова"

Девізом заняття стали слова:

"Хто любить, знає рідну мову, тому вона всміхнеться. Солодке слово "перемога" нелегко всім дається».

Дякуємо за допомогу в організації заходу Т.О. Шкворець, бібліотекарю закладу.

16 лютого 

ДЕНЬ ЄДНАННЯ

День єднання нас всіх. Ми різні, різного віку, різної статі, з різних міст, регіонів, різних професій, різних талантів, різних знань, мов, релігій. 

Але об'єднує нас єдине бажання: жити в мирі, щасливо, однією родиною, з дітьми, з батьками. І на все це ми маємо повне право. Бо ми в себе вдома, ми в Україні. І ніхто наш дім не буде любити так, як ми любимо. І ніхто – тільки ми разом зможемо наш дім захистити.

З днем єднання, синьо-жовті, з днем єднання, Україно! Схід, Захід, Південь, Північ звучить тільки разом, але звучить сильно".

Наш клас приєднався до Всеукраїнського флешмобу у День єднання, прослухавши Державний гімн України, значення такого дня для життя і миру в Україні.

 2 лютого

85 -річчя від дня народження 

ОЛЕКСАНДРА АНТОНОВИЧА ЗАХАРЕНКА

О.А. Захаренко - наш земляк, який народився і дитячі роки провів у м. Кам'янка.

Спасибі, вчителю, за серце золоте,
За мудрість, за турботу і терпіння, 
Посіяне тобою - хай любов'ю проросте
І мудре, добре й вічне виросте з насіння!

Він народився у місті Кам'янка на Черкащині в родині службовців – у похмурому 1937 році. Як більшість тогочасних хлопчаків – дітей війни, – мріяв стати льотчиком. Проте з льотною кар'єрою не склалося – підвело здоров'я, відтак юнак вступив до фізико-математичного факультету Черкаського педагогічного інституту, який закінчив у 1959 році. Його напрвили викладати математику і фізику до восьмирічної школи у "непереспективне" село Сахнівка, що мала статус бригади місцевого колгоспу "Маяк". Учні Сахнівської школи полюбили молодого вчителя - він був лише на кілька років старший за них і зовсім не схожий на інших викладачів. Новоспеченого педагога не відпускало небо, ним захопилися й учні, які обожнювали його розповіді про небо і космос.

Незабаром у школі з'явилися шкільна обсерваторія, ракетомодельний гурток в її приміщенні, маленький аеродром "Байконур", з якого злітали у небо кількаступеневі ракети із живими мишами на борту, які разом з відсіком на парашуті поверталися на землю. 

Злетів у небо відремонтований учнями і батьками дельтаплан. Першим випробувачем апарату став сам О.А. Захаренко, цим здійснивши і свою дитячу мрію – літати. 

Захоплення моделюванням і випробуванням багатьом підліткам заповнювало дозвілля творчою радістю. І колишні гуртківці ставали льотчиками.

Він молодий педагог, до речі, й гурток електроніки: під його керівництвом учні створили обчислювальну машину "Ромашка", яку використовували на уроках математики.  

У 1964 році 27-річному педагогу було присвоєно звання "Відмінник освіти України", а через два роки його призначили директором Сахнівської школи. Він і раніше фонтанував ідеями, а очоливши навчальний заклад, до якого встиг "прикипіти", розгорнув по-справжньому бурхливу діяльність.

Директор хотів, щоб у його школі були створені всі умови для навчання й всебічного розвитку дитини, вважав, що кожен квадратний метр шкільної території має виховувати. Відтак і робив усе  можливе, аби ця колиска було зручною і затишною. Долучаючи до процесу не лише колег-учителів, а й самих учнів та їхніх батьків, яких у такий спосіб, між іншим, теж виховував. 

Трудове виховання посідало у школі одне з головних, почесних місць. Наприкінці 60-х силами школярів, учителів і батьків був побудований культурно-музичний центр (шкільний музей, планетарій та обсерваторія), закладено дендропарк, споруджена оранжерея. А з 1973 до 1983 року шкільна спільнота побудувала навчально- спортивний комплекс із двома басейнами – літнім і зимовим, спортивними і тренажерними залами, хореографічною залою, музичним салоном, навчальними і спальними кімнатами для молодших школярів.

У 1987 році збудували теплицю й обладнали виробничі майстерні, а пізніше – власний міні-завод з виготовлення монтажних плат. Школа брала замовлення на підприємствах району – хлопці виробляли дрібні деталі для сільськогосподарських машин, дівчата шили серветки та рукавиці. Навесні й восени всі разом працювали у шкільному гаю, на навчально-дослідних ділянках та у шкільній теплиці, допомогали у колгоспі й лісництві. А заодно – опановували автомобільну справу, вчилися на механізаторів і трактористів (трактори і комбайни теж були). Тобто кожен учень упродовж навчання пробував себе у різних видах діяльності. А випускники разом з атестатом отримували права водія і тракториста.

Таким чином звичайна школа перетворилася на навчально-виховний комплекс, якому могла б позаздрити будь-яка престижна міська гімназія. До нього дотепер входять п'ять центрів: молодших школярів, старшокласників, виробничого навчання і праці, а також центр здоров'я і культурно-музичний центр.

Те, що  він  зробив, є  прикладом  для  педагогіки. Коли  він  став  відомим, до  цієї  школи  приїжджало  до  1,5  тисячі  педагогів  з  усього  Радянського  Союзу, були  представники  Німеччини, Канади, Японії, Китаю, інших країн. На  жаль, він  рано  помер. Сьогодні  школі  присвоєне  його  ім’я. Це  Авторська школа  Олександра  Захаренка. Якщо  сьогодні  кажуть, що  в  центрі  уваги  людина, то  Олександр Захаренко  колись  самостійно  зробив  висновок: не  навчальний  процес, не  стіни  в  школі, а  саме  дитина  й  безпосереднє  спілкування  з  нею, індивідуальна  робота  дають  найкращі  результати. Він  видав  дві  книжки, потім  ще  три. Найбільш  відома – «Поспішайте  робити  добро». Це – девіз  усього  його  життя. Бо  щодня  він  робив  добрі  справи, які  залишилися  для  нас. Сьогодні  ми  поширюємо  його  досвід.

У нашому класі було проведено інформаційну годину про життєвий і творчий шлях земляка.      

Якщо хочете змінити світ на краще,

то починайте це робити із себе.

І не із завтра чи сьогодні, а з цієї хвилини..."

Олександр Захаренко

 29 січня 

Україна  вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

У 5-А класі Кам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів #2 відбувся ВИХОВНИЙ ЗАХІД "ДЗВОНИ БОЛЮ і ТРИВОГ" за участю працівників Кам'янської Публічної бібліотеки С.Г. Безверхої та Ю.Ю. Дмитрук.

Щиро дякуємо нашим гостям за змістовний цікавий захід.

МОЛИТВА

О Боже, наш добрий
З високого неба!
Молитву сьогодні
Заносим до Тебе,
За тих, що боролись
При станції КРУТИ,
За нашу Державу
Із ворогом лютим,
Що в битві цій впали
В цю зиму криваву...
Прийми їх до Себе!
Прийми в Свою славу!
А нам від цих Tриста,
О Боже, благаєм! —
Любови дай вчитись
До Рідного Краю!
  Леся Храплива-Щур

   Як діяти учням та вчителям у разі пожежі в школі

Пожежа була і є найнебезпечнішим стихійним лихом. Внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. Хотілося б звернути вашу увагу на банальні, але водночас необхідні знання правил пожежної безпеки. Бо, як відомо, найкращий спосіб захиститися від пожежі – не спричинити її.

1. Негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, зачинити двері у класі, де горить. Якщо побачите охоплене вогнем приміщення, не намагайтеся увійти в нього.
2. Повідомити про пожежу дирекцію школи, вжити належних заходів щодо евакуації дітей та людей із приміщення.
3. Почувши сигнал тривоги, учні стають біля парт і за вказівкою вчителя залишають по одному клас, останнім іде вчитель із класним журналом. Належить зачинити двері класної кімнати й усі інші двері на шляху евакуації. Усі, кого не було в школі під час сигналу тривоги, повинні негайно йти до місця збору й приєднатися до свого класу чи групи.
4. Місце збору повинне бути під навісом чи в іншому приміщенні
5. Нікому не можна повертатися в приміщення
6. Серед евакуйованих, що зібралися на пункті, проводять перекличку (за класним журналом). Директор школи після сигналу тривоги йде до збірного пункту і там приймає рапорти від усіх підрозділів
7. Для дітей із обмеженими можливостями та неврівноваженою психікою повинні бути заздалегідь передбачені спеціальні заходи з евакуації.
8. Вже до прибуття пожежної охорони слід знати, де саме, у якому приміщенні пожежа і чи всіх евакуювали. Повинен бути план евакуації зі школи. Начальника прибулого пожежного підрозділу зустрічають, маючи повну інформацію.

Як поводитись під час пожежі в навчальному закладі, коли поруч з учнем нема дорослої людини?

Пожежа у твоєму класі, в приміщенні, в якому ти перебуваєш:

• якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи іншим;
• якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна драбина, використовуй її;
• під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;
• захищай органи дихання і затули щілини під дверима (краще вологими ганчірками);
• подавай сигнали рятувальникам.

Пожежа в коридорі:

• перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильним боком долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй – там пожежа;
• ручка холодна – визирни в коридор. Коли там вогонь або багато диму зачини двері;
• якщо диму небагато і він іде з низу, це означає, що пожежа – на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;
• якщо неможливо залишити приміщення, а в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером «101», щоб повідомити про себе. Стояти слід у приміщенні з виходом до вікна;
• якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайся вниз сходами, захистивши органи дихання.

Профілактика пожежі в шлолі

У перший день навчальної чверті проводять інструктаж з усіма дітьми і персоналом щодо процедури евакуації на випадок пожежі. Його повторюють раз на чверть чи півріччя, про що роблять відповідний запис у класному журналі.

У приміщеннях та на території закладу освіти заборонено курити і розкидати запалені сірники, застосовувати в приміщеннях відкритий вогонь. Не дозволено розпалювати вогнища, спалювати сміття, відходи, пакувальні матеріали.

Використовувати пожежний інвентар та інструменти можна тільки за призначенням.

Не користуватися у приміщеннях електрокип’ятильниками, електрочайниками (крім спеціально відведених і обладнаних для цього місць), не залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, радіоприймачі тощо.

Черговим учням після закінчення уроків належить зачинити вікна, вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком чергового освітлення та електрообладнання, яке, за вимогами технології, повинно працювати цілодобово).

Слід оглянути приміщення, переконатися, що немає порушень, які можуть призвести до пожежі, й тільки після цього замкнути двері. У разі виявлення порушень доповісти черговому вчителеві, класному керівнику, керівнику навчального закладу або працівникові, який його заміщує.

Кожен учасник навчально-виховного процесу, який виявив пожежу або її ознаки, зобов’язаний: негайно повідомити про це за телефоном «101» у пожежну частину (слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, що саме горить, а також своє прізвище); задіяти систему оповіщення людей про пожежу й під керівництвом дорослих розпочати евакуацію із будівлі в безпечне місце відповідно до плану евакуації.

 Пожежна безпека для школярів полягає в наступних простих правилах:

• Не можна чіпати сірники.
• Не можна грати біля відкритого вогню і розпечених предметів.
• Не можна сушити біля них одяг.
• Не можна розводити багаття без присутності дорослих.
• Не можна забувати про включених електроприладах.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ 

В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

Внаслідок температурних перепадів на дахах будинків, виступаючих частинах будівель і на великих деревах масово утворюються крижані бурульки. Падаючи, вони можуть травмувати перехожих. Падіння снігу або льоду з даху може привести не тільки до сильного удару або струсу мозку, але і до смерті. Вгадати той самий момент, коли бурулька вирішить, що висіти їй набридло, абсолютно неможливо.

На дахах можна побачити величезні бурульки, які можуть травмувати людину і місця падіння яких нічим не огороджені.

Щоб не стати жертвою крижаних бурульок, які можуть впасти на пішохода з настанням потепління необхідно:

• встановлювати попереджувальні знаки і огорожі небезпечн
  
  
  
  
  
  
  их місць можливого падіння бурульок;
• не заходити за межі встановлених огорож, а в місцях їх відсутності самому звернути увагу на наявність небезпечних утворень з криги і снігу на дахах будинків;
• проходячи повз будинків або біля високих дерев, необхідно переконатися у відсутності загрози падіння льодових наростів;
• не ходити вздовж будівель, а також під балконами, де нависли бурульки;

Пам’ятайте, що дотримання цих основних заходів безпеки та порад дозволить вам уникнути трагедії.

Будьте пильними, бережіть себе!

                                     

 ОБЕРЕЖНО, ТОНКА КРИГА!

• не перевіряйте міцність льоду ударом ноги;
• у випадку, якщо лід почав тріщати, рекомендується відходити від цього місця повільно й акуратно, не відриваючи ніг від льоду;
• якщо ви провалилися, широко розкиньте руки по краях льодового проламу й утримуйтеся від опускання у воду з головою;