ШАНОВНІ ДІТИ, БАТЬКИ,  КОЛЕГИ, ДРУЗІ,  ГОСТІ НАШОЇ СТОРІНКИ  ЩИРО ВІТАЄМО ВАС  ІЗ НОВИМ 2017 РОКОМ! Рік півня до нас скаче На хвості несе удачу Цілий віз везе достатку, В Україну,в кожну хатку! Весело дзвенить дзвінками, Радість,щоб була між нами, Щоби жили ми,як в ра́ю, З Новим роком вас вітаю!

Шановні батьки!

     Із 26 по 30 грудня 2016 року призупинення навчального процесу в зв'язку із попередженням поширення ГРВІ та грипу.

   Зимові канікули  із 31 грудня до 9 січня 

   До школи 10 січня 2017.

     Додаткову інформацію можна простежити на сайті школи.

     Нагадую, що під час перебування дитини на період карантину, новорічних  та різдвяних свят,  канікул 

Ви несете особисту відповідальність за життя та безпеку Вашої дитини.

Пам’ятка для батьків  

Профілактика ГРВІ та грипу

 у дітей

Профілактичні заходи, які необхідно виконувати батькам для попередження зараження дитини простудними захворюваннями, представлені:

Дотриманням правил гігієни, які полягають у:

• Режим дня;
• Уникнення переохолодження або перегріву;
• Регулярне та ретельне миття рук з милом;
• Використання індивідуальних предметів особистої гігієни;
• Користування носовою хусткою під час кашлю або чхання;

Регулярним провітрюванням і прибиранням у дитячій кімнаті і житловому приміщенні в цілому.

Загартовуванням дитячого організму.

Профілактикою захворювань простудного характеру за допомогою спеціально призначених лікарських засобів.

У разі перших симптомів хвороби необхідно:

• Обмежити спілкування хворого з іншими членами сім’ї.
• Звернутися за допомогою до фахівця.
• Не відправляти дитину в школу

23 грудня відправляли чергову передачу воїнам-учасникам АТО. 
Даринка Лозова разом із мамою і матусею підготували ціле відро вареників із капустою та банку смачного сальця. 
Виношу щиру подяку всій родині за участь у такій благородній справі. Нехай всі будуть такими, як ви щедрими і небайдужими. 

Ти добро лиш твори повсюди.

Хай тепло твої повнять груди:

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити!

14 грудня

 в Україні традиційно проводиться 

День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС

 — людей, які ціною свого життя і здоров'я змогли здолати страшну трагедію 20 століття, що сталася 26 квітня 1986 року. Ця пам'ятна дата була затверджена указом президента України 10 листопада 2006 року.

Ми у класі провели виховну бесіду 

"Мужність і відвага  крізь покоління", 

згадали поіменно перших ліквідаторів, які ціною власного життя врятували життя мільйонам українців

Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС. Зараз цю подію багато хто називає просто днем ліквідатора. Цей день пам'яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної станції. У 1994 році багато українських громадських організацій чорнобильців зверталися до влади з ініціативою створення подібного дня пам'яті, але їхнє прохання в той момент відхилили. Після цього ліквідатори почали відзначати цей день неофіційно.

Тепер же під час святкування цієї пам'ятної дати силові структури України виділяють почесний караул, представники влади покладають вінки до пам'ятників, які слугують нагадуванням усім нам про ту страшну аварію й кількість загиблих ліквідаторів.

Усім Чорнобильцям померлим і живим-присв"ячую:

Чорнобиль.Гірка сльоза моєї неньки України

Гірка печаль,немов полин гірка...

А хлопці йшли,неначе в бій

З отою чорною чумою,

Багато не прийшло із бою.

А хто прийшов- той мучиться з бідою,

Бо втратив і здоров"я й сили,

О, Боже праведний,о Господи мій милий!

Спаси отих людей,які спасли  всіх нас

Від тої радіації страшної.

Вони ішли  у саме пеко собою заслоняючи біду

Щоб на землі життя не смеркло,

Щоб вберегти від зла свою сім"ю.

А діточки народжуються хворі,

О, бідні діточки за що Вам така доля?

Що батько ваш пішов нас захищати

О. милий Господи! О,Божа Мати!

Спаси цих діточок,за що їм випало страждати!

За що батькам за ними вічно сумувати!

Ось  ходить в чорному старенька мати.

Прийшлось синочка молодого поховати

В розцвіті літ в холодну землю закопати...

Ваш подвиг нам ніколи не забути

Вас завжди пам"ятатимуть всі люди!

Усім чорнобильцям- безмежна вдячнісмть,

Що не здолала нас та чорная чума.

изький1 уклін всім тим- кого нема,

А хто живий- тим слава і хвала!

Свято Калити (Андрія) - 

Одне з найбільш шанованих молодіжних свят Калита, або Андрія. Святкується воно увечері 13 грудня за новим стилем, . 

В Калиті яскраво простежуються дві сюжетні лінії, перша пов'яза­на з культом сонця, друга — із шлюбною магією. Це свято припадає на найбільш темний період року, коли як кажуть, день до обіду. При допомозі магічних ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися. Найтісніше пов'язаний з культом сонця вогонь, в тому числі домашнє вогнище, тому на Калиту так широко використову­вались атрибути печі та знаряддя праці, якими господиня поралася коло вогню — кочерга, хлібна лопата, рогачі, горня, сажа. Обрядовий хліб — калита також нагадує сонце, він обов'язково круглий, як сонце, в середині з діркою, до того ж вимазаний медом. Золотий мед, принесений бджолами (божими мухами) також символізував сонце і широко вико­ристовувався в цей день. Ним намащува­ли калиту, іноді жартуючи, хлопці вмочали пальці в мед і мазали дівчатам вуста, щоб солодкі були. З меду готува­ли і напої на калиту. Варто відмітити, що горілку на молодіжних вечорницях, як правило, не вживали.

На Андрія неодруже­на молодь знову задумується над своїм майбутнім, адже через місяць, після Водохрещі, тобто після 19 січня, почнуться зимові весілля. Тому ряд магічних ритуалів та гадань направлені на те, щоб причарувати судженого або дізнатися, чи відбудеться весілля цієї зими, а чи доведеться колодку тягти.

Більшість продуктів на Андріївські вечорниці приносили парубки, це була парубоча складка, проте дівчата теж брали в ній участь. Кожна дівчина приносила муку і брала участь у приготуванні калити

За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски. Калита підіймалася вгору :

«У небо, наша калита, у небо,

А ти, сонечко, підіймись

Та нас подивись.

Ми калиту чіпляємо.

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо...»

За вільний кінець стрічки калиту притримує пан Калитинський, дотепний парубок або й дівчина, котрі вміють розсмішити громаду. Поруч стоїть пи­сарчук із горням з розведеною олією або водою сажею в одній руці і гарненьким квачем в другій. Під калитою або поруч на долівці навхрест покладені коцюба і рогачі. Парубки повинні по черзі «ви­танцювати» коцюбу — затанцювати швидкий танок, перестрибуючи через коцюбу і рогачі таким чином, щоб не зачепити їх. Парубок, який вправився з цим завданням, брав коцюбу, сідав на неї верхом, як на коня, підстрибуючи під'їжджав до калити. При цьому між паном Калитинським і паном Коцю­бинським (так величали парубка на коцюбі верхи) відбувалася розмова:

— Добрий вечір, пане Калитинсь­кий!

— Здоров будь, пане Коцюбинсь­кий!

— Чого пожалував?

— Калиту кусати.

— А я буду по зубах писати!

— А я вкушу!

— А я впишу!

— Ой чи впишеш, чи ні,

Я на білому коні

Відкусити шматочок калити міг лише той парубок, який, незважаючи на жарти та дотепи молоді, не засміється. Як тільки пан Калитинський помічав посмішку на вустах пана Коцюбинсько­го, смикав за пояс, калита підстрибувала вгору, а писарчук від вуха до вуха розмальовував обличчя невдахи сажею.

Парубків, яким вдалося скуштувати калиту, величали Андріями, на голову їм дівчата одягали вінки з барвінку, прикрашені колосками жита, пшениці, пучечками калини і цілували в уста. Іноді дівчата теж пробували кусати калиту, але вони, як правило, їздили на рогачах. На закінчення гри калиту знімали і ділили між учасниками ве­чорниць, як пише О.Воропай «... дівчатам калита роздається задурно, а хлопці платять гріш дівкам на стрічки за те, що калиту місили». Поясом, на якому висіла калита, намагались зв'язати парубка і дівчину, закоханих один в одного, щоб швидше одружилися.

Найбільше місця на Андріївських вечорницях відведено гаданням, чого тільки не придумують дівчата і па­рубки, щоб дізнатися про майбутню долю. Гадання відбуваються як в середо­вищі самих лише дівчат, поки хлопці ще не прийшли, так і після вечері, коли дівчата гадають, а парубки спостерігають та тлумачать гадання. В колективних, змішаних гаданнях на перше місце виступають вже не магічні, а ігрові моменти. Гадань, ворожінь на Андрія відомо дуже багато, вони дещо відрізня­ються в різних районах та селах. Приведемо описи найпоширеніших на Поділлі.

Як було вже сказано, крім калити, в цей вечір дівчата обов'язково випікають балабушки, кожна позначає свою. Коло дверей ставили низенький ослінчик, застеляли його чистим рушничком і викладали кожна свою балабушку. Вводили собаку, перев'язували його як старосту на весіллі, навхрест со­лом'яними перевеслами і дивились, яку першу балабушку з'їсть, та перша заміж піде, яку не зачепить — та сидітиме в дівках, а яку надкусить і залишить, ту парубок покине, якщо візьме балабушку в зуби і далеко занесе, то і доля закине дівчину в далекі краї. До собаки іноді промовляли: "Передні балабушки - це пари, а задні за ними дружки і бояри! Песику, хапай".

Передбачити долю могли і півні, дівчата вносили їх з сідала до хати і пускали на долівку, де були заздалегідь підготовлені купка зерна, мисочка з во­дою і дзеркало. Якщо півень перш за все стане клювати зерно — дівчина вийде заміж за гарного господаря, буде жити в достатку; почне пити воду — за п'яницю піде; стане дивитися у дзеркало — чоловік буде ледащо, вертітиметься перед дзеркалом і на чужих молодиць поглядатиме, а якщо, борони, боже, щось наробить на підлозі — то дівчина покриткою буде, як кажуть в народі, «в пелені принесе».

Передбачали долю і при допомозі воску, розплавляли його над свічкою, виливали в тарілку з холодною водою і дивилися, що ж там вийде: обручка — заміж піде, квіточка — буде дружкою на весіллі, гребінець — ще довго розчісува­тиме дівочі коси. По воскових фігурках, що спливали на воді, відгадували і професію судженого.

Знімали дівчата по одному чобітку чи черевику і вимірювали від стола до порога, чий перший чобіт на поріг стане, та перша заміж піде. Іноді чоботи перекидали через хату або ворота і дивилися, куди носком впаде — туди і заміж піде. Хлопці часто в засідці чекали миті, коли чоботи почнуть падати, а потім брали собі, який кому до вподоби та й дрочилися з дівчатами, на одній нозі далеко не пострибаєш, от і доводилось обіцяти викуп: макітру вареників, танок, поцілу­нок, після чого парубки повертали чобо­ти, а подекуди власноруч взували дівчат.

Після веселощів і танців в хаті молодь продовжувала свої вечорниці на вулиці. Тут були і гадання, і жарти, і навіть збитки. Дівчата рахували кілки на плоті: “ вдівець, молодець ...”, - і по останньому кілку визначали, за кого заміж підуть, до того ж, якщо кілок буде з корою, суджений буде багатий, без кори — за бідного піде, деякі уявлення можна було отримати і про його зовнішність: рівненький кіл символізував стрункого статного козака, кривий — навпаки.

Бігали до сусідів під вікна підслухо­вувати про що в хаті говорять. Почує дівчина, як мати втихомирює дитинку: «Сядь, посидь», затривожиться — сидіти до наступної осені в дівчатах, слова «йди», «піди» — віщують, що заміж піде, «дай», «подай» — рушники подаватиме.

Полюбляли парубки в ніч на Андрія посипати попелом доріжки до коханок, по яких ходять «наліво» одружені чоловіки.

Дівчата ж були більше заклопотані гаданням. Деякі магічні дії вони вико­нували вдома на самоті, щоб ніхто не бачив. Так, наприклад, ще на Катерини (7 грудня) дівчата зашивали в спідниці конопляні зернята і носили їх при собі до Андрія, а ввечері в день свята, схо­вавшись від сторонніх очей в саду чи на городі, «сіяли коноплі» і тричі обходи­ли грядку, торкаючись спідницею землі і промовляючи:

Андрію, Андрію, на тобі конопельки сію,

Спідницею волочу, бо дуже заміж хочу.

Перед тим як лягати спати, дівчата умивалися і не втиралися, а клали рушник під подушку, вірили, що в такий спосіб можна побачити судженого уві сні. Під ліжко клали миску з водою і двома прутиками (місточком), щоб приснилося, як суджений переводить через місток.

Ми на виховній годині ознайомилися із особливостями свята і вирішили також відтворити обряд кусання Калити

Співочий конкурс

10 грудня 

у Районному будинку культури відбувся конкус талановитих вокалістів нашого району, який обєднав найкращих дітей, хто має вміння співати. 

У категорії  "Діти 13-15 років" 

брала участь учениця нашого класу 

МАРИНКА НЕЧИПОРЕНКО, 

яка зайняла 

І МІСЦЕ.

ЩИРО ВІТАЄМО 

наш Золотий голос  і бажаємо щоб ця перемога стала місточком до Великої сцени

10 грудня

День прав людини

Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення постійно перетинался з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені в цілісне поняття - права людини. Це сталося з абсолютно природних міркувань, так як всілякі утиски одних людей іншими завжди викликали відповідну і таку ж типову ситуацію, коли розклад сил по тим чи іншим причинам змінювався, а суспільство все ж прагнуло до деякої стабільності. У пору згадати знамениті слова з біблійного Писання: «Що посіє людина, те й пожне».

У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім’ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров’я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя і розвитку? За даними проекту DilovaMova.com, навіть самі просунуті в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого рідного суспільства, а що казати про ти країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.

У цей День ми приєднуємося д

ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.

9 грудня

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів

У Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього (стаття 2) геноцид визначається як «наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу ...»:

вбивство членів такої групи;

заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;

навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на її повне або часткове фізичне знищення;

заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;

насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.

У Конвенції підтверджується, що геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого учасники Конвенції зобов’язуються «вживати заходів попередження і карати за його вчинення» (стаття 1). Головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, в якому цей злочин вчиняється.

На Всесвітньому саміті 2005 року глави держав і урядів одноголосно підтвердили, що «кожна держава зобов’язана захищати своє населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток і злочинів проти людяності». Вони постановили, що міжнародне співтовариство має у відповідних випадках надавати державам допомогу в розширенні їх можливостей щодо захисту населення до початку криз і конфліктів. При цьому глави держав і урядів підтвердили, що, якщо та чи інша держава «явно виявиться не в змозі» захистити своє населення від чотирьох зазначених злочинів, міжнародне співтовариство готове зробити колективні дії через Раду Безпеки і відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Три основні аспекти концепції обов’язків захищати були передбачені в Підсумковому документі Всесвітнього саміту 2005 року і остаточно сформульовані в доповіді Генерального секретаря по реалізації відповідальності щодо захисту 2009 року. Політичне зобов’язання, взяте на себе державами-членами в 2005 році, спирається на норми міжнародного права, включаючи Конвенцію про геноцид.

У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН постановила проголосити 9 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цього злочину (A/RES/69/323). Ця дата була обрана в зв’язку з тим, що в цей день в 1948 році була прийнята Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього.

Мета цього Дня - підвищувати обізнанность про Конвенцію щодо попередження злочину геноциду і покарання за нього та її ролі в боротьбі з геноцидом і попередженні цього злочину, як воно визначено у Конвенції, щоб поминати людей, які стали його жертвою, і шанувати їх пам’ять.

Приймаючи цю резолюцію без голосування, все 193 держави-члена тим самим підтверджують, що кожна окрема держава відповідальна за захист свого населення від геноциду, що така відповідальність передбачає попередження цього злочину, в тому числі підбурювання до нього.

Деякі факти про геноцид за останні 100 років:

1932-1933 - Йосип Сталін і Радянський Союз створюють штучний голод в Україні після того, як народ протестує проти нав’язаної системи управління земельними ресурсами, відомої як "колективізація", яка вилучає з приватної власності сільськогосподарські земелі і примушує людей до роботи виключно в радянських колективах. За деякими оцінками 25,000-33,000 чоловік вмирають кожен день. В цілому від 6 мільйонів до 10 мільйонів випадків смерті.

Грудень 1937 - січень 1938 - Японська імператорська армія марширує в Китаї і вбиває, за історичними оцінками близько 300000 китайських солдатів і цивільних осіб. Десятки тисяч людей піддаються зґвалтуванню перед смертю.

1938-1945 - нацистська Німеччина, під. проводом Адольфа Гітлера, починає вважати єврейське населення расово неповноцінними і загрозою для своєї раси. Вбиває, за оцінками, шість мільйонів євреїв в Німеччині, Польщі, Радянському Союзі і в інших областях по всій Європі під час Другої світової війни.

1975-1979 - злочини лідера червоних кхмерів Пол Пота, щоб перетворити Камбоджу в комуністичне селянське хазяйство. Геноцид суспільства веде до загибелі до двох мільйонів чоловік від голоду, примусової праці та страт.

1988 - іракський режим Саддама Хусейна призводить до нападів на цивільних осіб, що залишилися в "заборонених" областях. Атаки включають застосування іприту і нервово-паралітичний речовин і призводять до загибелі приблизно 100000 іракських курдів.

1992-1995 - Югославія, на чолі з президентом Слободаном Мілошевичем, нападає на Боснію після того, як вона заявляє про свою незалежність. Близько 100 000 чоловік - більшість з яких є мусульманами, або боснійцями, - вбиті в ході конфлікту. Присутні масові страти чоловіків "бойового віку" і масові згвалтування жінок.

1994 - У Руанді, за оцінками, вбито понад 800000 цивільних осіб, в основному з етнічної групи тутсі. Вони гинуть протягом трьох місяців.

2003 - у регіоні Дарфур в Судані, за оцінками, 200 000 до 500 000 чоловік гинуть.

Август 2014 року - так званий «ІГІЛ» руйнує і атакуює північне іракське місто Синджарі, регіон релігійної групи меншини єзиди. 500 осіб було вбито, 70 дітей померли від спраги, жінки були продані в рабство між послідовниками угруповання «Ісламська держава». Січень 2016 - За даними доповіді Організації Об’єднаних Націй, ISIS, як вважають, тримає більш ніж 3500 людей в якості рабів, більшість з яких складають жінки і діти з громади езидов і інших груп меншин.

8 грудня

у нашому класі відбулися батьківські збори. 

Батькам було запропоновано   для обговорення питання:

Бесіда "Як зрозуміти дитину";

Пам'ятка "Види насильства і прояви в родині" відповідно до проведення всеукраїнської акції "16 днів без насильства"
Обговорення питань проходило у формі вільного спілкування, батьки мали можливість поділитися своїми родинними методами виховання. 
Насамкінець  класний керівник зачитала поради батькам. 

 ПОРАДИ БАТЬКАМ

·       Спілкування на рівних. Рівень очей

·       Просіть дитину Вас чого-небудь навчити

·       Радьтеся з дитиною

·       Цікавтеся його планами і враховуйте їх

·       Запитуйте у дозволу взяти його річ і стукайте до нього в кімнату

·       Просіть про допомогу в чому-небудь

·       Давайте посильні доручення з очевидним успіхом

·       Висловлюйте схвалення в цілому

·       Підтримуйте дитину у важкій ситуації (приведіть приклад з власного життя; знайдіть в ситуації 2-3 позитивних моменти - так зване «формування оптимістичного погляду на життя»)

·       Чи не сюсюкайте з дитиною

·       Зустрічайте і проводжайте дитину куди-небудь як кращого друга

·       Якщо ви не праві - попросіть вибачення

·       Дозволяйте робити дитині помилки і зустрічатися з наслідками. Негативний досвід - теж досвід. Допоможіть знайти вихід

·       Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми враженнями

·       100% увагу ТІЛЬКИ дитині хоча б 15 хвилин щодня

·       Тілесний контакт з дитиною - 2-3 рази на день як мінімум - обійміть, погладьте, доторкніться, візьміть на руки, поцілуйте

·       Цікавлячись внутрішнім світом дитини, її інтересами і роздумами, можете бути впевнені - її довіру і дружбу не доведеться завойовувати, ви їх просто ніколи не втратите!

1 грудня

День боротьби із СНІДом.

Сьогодні на виховній годині ми провели 

бесіду – застереження 

«Снід: подумай про майбутнє - обери життя»

Мета: сформувати уявлення про страшну хворобу 

ХХІ століття, виробляти поведінкові мотивації до збереження свого здоров’я.

                                         Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини)  і його кінцева стадія СНІД( синдром набутого імунодефіциту). СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує  справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу.

            Зусилля вчених спрямовано на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ передчасно. За оцінками експертів, сьогодні понад 50 млн. жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 млн. - вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб, переважно молодого віку.

            На жаль, Україну визнано державою, яка від ВІЛ/СНІДу в Східній Європі постраждала найбільше. Сьогодні в нас офіційно зареєстровано 49 тис. осіб, що мають статус ВІЛ-позитивних. Серед них майже 4 тис. дітей у  віці до 14 років. У тенетах СНІДу перебувають понад 3 тис. громадян України, з яких понад 100 дітей. Це офіційна статистика, зареєстрована в Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. Міжнародні експерти вважають, що ВІЛ – позитивних у нас значно більше.